вівторок, 10 грудня 2019 р.

Давненько я не показував вам нічого нового, це все тому що я був зайнятий декількома проектами.
Один з них це радянський комп’ютер «Електроніка МС 0511» в народі відомий як «УКНЦ» УКНЦ – розшифровується як Учбовий Комп’ютер Наукового Центру. Випуск цього комп’ютера почався з кінця 1987 року. В більшості випадків комп’ютер застосовувався в навчальних закладах. На базі цього комп’ютера будували так звані класи, де був один учительських комп’ютер з дисководом і принтером і до нього по кільцевій мережі підключалися до 12-ти учнівських комп’ютерів які вже не мали дисководів. Дисковод являв собою окремий пристрій і не був вбудований в комп’ютер, а підключався до нього через свій контролер.
Цей комп’ютер дістався мені з одного відомого Івано-Франківського закладу, де ці комп’ютери колись використовувалися у навчальному процесі.
Так що ж собою являє комп’ютер «Електроніка МС 0511»? Насправді це досить специфічний і не простий комп’ютер, аналогів якому немає у всьому світі, чому так? Почнемо з того що цей комп’ютер базується на архітектурі PDP-11, В оригіналі ці комп’ютери призначалися для автоматизації якогось процесу на виробництві (управляли станками на заводах), також вони використовувалися для різної роботи у якості таких собі серверів, і вже до них підключалися робочі місця – термінали. Коли у радянському союзі прийняли рішення клонувати архітектуру PDP-11 то так «розійшлися» у цій справі, що на базі цієї архітектури почали випускати свої ні з чим не сумісні комп’ютери, одним з них якраз був МС 0511. Також на базі цієї архітектури у СРСР виробляли такі комп’ютери як професійні серії ДВК, або електроніка 60, домашні серії БК, або переносний мікрокомп’ютер «Електроніка МК 90» та інші. Також «Електроніка МС 0511» цікавий тим що тут використовуються два процесори! Так-так, це двох процесорний комп’ютер з 80-х років У ролі процесора тут виступає мікросхема КМ1801ВМ2, і це вже 16-ти розрядний мікропроцесор. Таких чіпів у комп’ютера два, один з них працює як головний процесор, а другий відповідає за ввід-вивід, хоча знаючі програмісти могли використати у роботі своїх програм два процесори. Оперативної пам’яті у комп’ютері 192 кілобайти. Вбудованих накопичувачів немає, але є слоти розширення в які можна поставити контролери дисководу або картриджі з вбудованими програмами. В одному зі слотів який розташований знизу зліва, переважно стояла мережева плата. Не Ethernet з RJ-45, а своя специфічна.
І от цей порт для мене став важливим, через те, що цього року фанати комп’ютера розробили плату-контролер яка підключається у цей порт. На плату можна встановити micro-SD карточку з файлами образами системи чи дискет з даними і загружатися звідти!
Коли я побачив цю плату у продажі то вирішив зайнятися запуском свого комп’ютера який до цього часу лежав «мертвим грузом» Адже система тут не проста і на звичайному комп’ютері хоч і можна зробити завантажувальні дискети для МС 0511 проте це важко, вони специфічні, і треба добре знати що робити, а цей варіант з контролером був значно простішим.
Отож контролер вже був у мене, але це все тільки початок. Почнемо з того що учбові комп’ютери підключалися до мережі не 220, а 42 вольта! Відповідно якщо такий комп’ютер підключити вдома то він просто згорить) Це все було зроблено у цілях безпеки щоб учнів не вдарило током, тому тут використовували 42 вольти. Хоча підключити такий комп’ютер вдома не так і просто, адже вилка живлення тут також не стандартна. Мені довелося апгрейдити комп’ютер, вбудований блок живлення викидається, а на його місце я поставив підходящий маленький блочок стандарту АТХ, зберігши оригінальну кнопку включення і перепаявши вилку на шнурі живлення під звичайні розетки. АТХ блок підходить чудово, адже материнська плата комп’ютера УКНЦ живиться всього від 5 вольт. Далі потрібно було підключити наш контролер, проблема в тому що порт розширення на комп’ютері розрахований на конектор типу ОНП-НГ, а автор контролера зробив роз’єм підключення 40-піновий типу як в IDE шлейфі, тому так? Тому що нових роз’ємів ОНП-НГ зараз не знайдеш у продажі, а у іноземних аналогів контакти зроблені по дюймових стандартах, в той час як радянські роз’єми розроблялися по міліметрових стандартах, через це все контакти у них не співпадуть, якщо використовувати кілька контактів то все буде добре, але на роз’ємні де є 60 контактів, вони зсунуться і плата не запрацює, або взагалі згорить. Тому у мене було лише два рішення, або запаяти новий контролер напряму на плату, або зробити перехідник, де з одної сторони можна використати старий конектор від комп’ютера, а з другого боку запаяти кінець від IDE шлейфа, який уже включемо у наш контролер, так і було зроблено. Всього потрібно перепаяти і з’єднати 35 контактів
При включенні комп’ютера зразу показується загрузочне меню де ми можемо вантажитися з дисковода, з СОМ порта, магнітофона, мережі, картриджа або можна протестувати комп’ютер або зайти в монітор відлагодження. Останнє це щось на зразок вбудованого відгадчика де можна пощупати всі елементи комп’ютера. Щоб завантажитися з контролера у нього має бути вставлена SD карточка де є записані файли з образом системи. Вмикаємо комп’ютер і вибираємо 6-й пункт «отладка» далі у нас буде курсор системи де треба ввести число 177226 і натиснути кнопку комп’ютера не «ввід-ентер», а «исп» від російського «исполнение». Таким чином комп’ютер передає управління на адрес в пам’яті 177226 на якому якраз висить наш контролер, а далі контролер уже запускає систему з файлів образів.
В якості операційної системи тут використовується RT-11, популярна операційна система для комп’ютерів PDP-11, яка веде свою історію з 1970 року.
У цій системі я абсолютно нічого не знаю, так як ніколи не працював у ній, тому довелося підчитати трохи літератури яка доступна на російській мові, оскільки цю систему клонували у радянському союзі під назвою «РАФОС» де я так розумію крім назви нічого не поміняли, тому всі команди підходять. Ця операційна система працює через такі собі програмні монітори, які є різних видів і призначаються для різних задач, деякі з них є навіть мультизадачні. Тут же, на УКНЦ, використовується однозадачний монітор «SJ» як один з таких що займають найменше оперативної пам’яті і найшвидше працюють. Всього через вбудований драйвер система бачить 8 дисків, відповідно на карточці SD у нас є 8 файлів дисків. З невідомою системою особливо не попрацюєш, але знайомитися з комп’ютером як завжди найпростіше з ігор. Наприклад щоб запустити гру «клад» з третього диска в командному рядку треба набрати RUN AZ3:KLAD. Важкості в роботі додає ще один момент, розкладка клавіатури комп’ютера тут хоч і «ЙЦУКЕНГ» проте не «QWERTY» Уважно подивіться на фото, клавіатура тут особлива, кнопки розміщені не так як в сучасних комп’ютерах, в результаті ти відчуваєш себе якимось австралопітеком який ніколи не бачив комп’ютера. А після сидіння за таким комп’ютером, вже починаєш плутати клавіші на нових звичайних ПК) Тепер я розумію людей, які в свій час переходили з радянських комп’ютерів на звичайні, доводилося міняти привички і перевчатись на іншу клавіатуру, а це важко. Проте клавіатура має і великий плюс, вона як на мене одна з найзручніших тих які виготовляли у радянському союзі. По-перше її можна нормально повністю розібрати щоб почистити, по-друге кнопки тут натискаються легко, чітко і приємно. Така клавіатура використовувалась також у комп’ютерах Електроніка МС-1502 а також здається у БК-0011М.
Комп’ютер я підключав до монохромного монітора, бо так простіше, через композитний сигнал який тут тільки монохромний. А так то взагалі цей комп’ютер має 8 кольорів (інші версії 16), але щоб побачити кольорове зображення треба підключати до RGB монітора. Також разом з контролером під УКНЦ я купив інший подібний контролер для комп’ютера ДВК, який я маю плани також запустити, але це вже буде зовсім інша історія.






















середу, 16 жовтня 2019 р.

Доброго дня усім
Повідомляю що музей давно переїхав на фейсбук, по адресі:

https://www.facebook.com/retro.pc.net/